Ой, привіт, це я, братішка. Це так бум-бум-бум, як я все наварив і накурив! Сідай, зацени, я тобі розкажу про моє незабутнє пригода з бутиратом і стрімом на Ютубі, спеціально для торчків. Ти за це парадиз?! Окей, починаю!
Все почалось з того, що я, такий гопуля, задумався: "Братики, а як би круто було заробити трохи грошей на своїй пристрасті до закладок!". І тут мені в голову прийшла ах...хм...якась геніальна ідея: наварить кайфів і пихнути стрім на Ютуб!
Так що, почав я шукати лабу, де можна було б придбати добротний бутират. І знаєш, братик, я щось попереду себе ніякого кінця не бачив. Це прямо як стягнути тупо заклад з гаманця, це прямо MVP у своєму ділі. Звісно, використовуючи ті таємні контакти, я зістався з дідусем, який взяв на себе ризик і вивів мене на високий рівень закладок. Він говорив, мовчав, почервонів... і дав мені ту магічну коробочку з бутиратом, якби вона була пандоричкою. Вже на тому етапі я поняв, що очікувати моєї адже...гем, закладки найближчим часом буде дійсно варто, круто!
Так ось, вже мавши свій дорогоцінний товар, я зробив ставку на Ютубі. Так, знаєш, що я маю на увазі? Там, де всі торчки сідають у лісі, якийсь лялька в соплі дає різь пива і вмикає камеру, а ти показуєш йому свою класну штуку. Але не будь я жебрачкою з пляшкою, я обіцяв дати своїм поклонникам щось дійсно несамовите. І от я з'явився на стрімі, з цілою багатією в фоні – мої закладки.
Ти, можливо, знаєш, що бутират – справжня бомба. Він миттєво атакує, залпом мчить тебе до космосу, де ти передчуваєш всю кінцеву красу собачки. І коли я стартував стрім, мені вдалось насипати собі таку дозу, що вийшло навіть смішно. Але так, щоб все побачили, я не думав, що це буде так круто.
Вираз пожвавив мене, коли я почав почувати чирка його дії. У цей момент, моє обличчя просто помістилося всуціль, як сенсаційна новина на титульній сторінці. Цей кайф, братик, був вищий за будь-які інші! А якщо ти думаєш, що це був кінець мого кулінгу, то ти зовсім зрозумів нічого.
Видовбалося у мене, штампуючи погостих, суміш MDMA і седативного відчуття. Коли я вгору настрілювався, пихнувши закладку, як ЛСД відправився у дивовижну мандрівку крихітного світу, вкритого яскравими фруктовими плямами. Це було не з цього світу, братко! Це було крутіше, ніж пригода з сонячними окулярами на вечірці!
Згадавши про стрім, я раптом усвідомив: "Ох, бувало ж таке!" Я одним рухом гномової пальці включив камеру і почав спілкування зі своїми поклонниками. І мусимо погодитися, це був культовий момент. Я ототожнився з нашою неповторною спільнотою, жартахи – це наше життя, а гімнастика – наша власна частина тіла.
"Окей, васянішки, – похмурилася камера, – мені кажуть, що хочуть побачити круті фішки. І я, братва, віддам їм все, що маю!"
І от я почав. Витягнув з-за спини мою космічну кулеметну пушку, фішку, збиту на зло проклятим гопнікам. Ти собі не уявляєш, як грів її чирковий постріл. Флеші перед очима, відчуття, ніби купа ЛСД влетіла в мою кров – все це було в моєму ефірі. І круть, яка в мене тепер з'явилася, неймовірна!
"Що ще?" – думав я і уявив, що паточився вище за самісінький небокрай. Але я не прагнув зупинятися. Від його безлічі на чолі потекла річка "Я можу все". І вже наступний момент я почав шикуюче показувати своїм шанувальникам своє витончене мистецтво.
Вихопивши портал до іншого виміру, я відчував, що я поруч із всіми. З закладами і шокуючим дозуванням ЛСД, я зачарував глядачів у своїй лошадиці і розповідав їм про всякі трешові історії свого хуліганського життя. І вони, братва, засхоплені, слухали мене, молодці!
Їхні коментарі були такими ж гострими, як закладка вечірньої печінки. Вони розкатувалися модуліруючими хвилями найгіршого фруктового «нарікання», яке ти можеш уявити. Були прориви, навіть якщо хтось забув виконати свою телефонну книгу, там вже було все. Все, що пов'язане зі словами "ебанько", "надя", а от як про ЛСД, то вони знали, що це віддалений родич нашої української кислоти LSD.
Так що ніжно кожного з них замалив у феєричний океан моїх психотропних закладок. Братво, це було непередбачувано круто! Ти повинен був побачити їх обличчя, коли вони потрапили в мій космічний світ усю їх психологію потягу! Дошугалися мені, пичога, зі своїми кутками. Але я знаю, ти мене розумієш, братан. Психотропний стрім вони не можуть поцупити!
Але все має свій кінець, як кажуть. Мій стрім плавно підкреслював мою мету, і виправдав всі очікування. І хоча, згода, цей вид діяльності не є найкращим варіантом для мого майбутнього, я все ж таки зрозумів, що психотропи – не мій кращий вибір. Тому я поклав край цьому проекту і перейшов на новий рівень своєї підліткової мудрості.
Отак я згасився, братва. Та, знаєш, все ж таки не можна не визнати кайфу, який я отримав від своїх пригод із закладками, стрімами і усіма цими різними наркотиками. Хоча тепер я думаю, що моє майбутнє повинно полягати в іншому: в більш гармонійних, спортивних і перспективних речах.
Все життя ми шукаємо своє місце, свій шлях. І деякі з нас його знаходять на дні склянки з закладками і стріми на Ютубі. Нехай кожен знайде свою долю!
Так що, братики, це була моя казка про бутират, закладки і стрім на Ютубі для торчків. Мій шостий постріл, який виявився по-справжньому атмосферним! А зараз я залишу вас, трохи стімулюючи ваше уявлення, щоб ви могли відчути хоч трохи моєї непередбачуваної подорожі.
Удачі вам у вашому шляху, чуваки! І пам'ятайте, завжди тримайте свої закладки там, де вони належать, і не втрачайте голову в своєму пошуку адреналіну. Ви найкращі!
Ну чо, бро, ты готов услышать рассказ настоящего гопника-наркомана? Отвечай, а то я тут уже обдолбался пептидами и головняками, а ты мне морфон не дашь.
Итак, история началась, когда я, знаешь ли, решил напилю себе каких-нибудь закладок. Ну, типа мазну кое-чего сасного, чтоб на площади чиллить, а не валяться дома как одинокий засранец. Заказал я себе псилоцибиновые грибы, говорят, дело охуенное, народ тоже берет, они как космический запил, а ты лопаешь и видишь цвета, как в комиксах, только натурально.
Короче, пришла посылка, я забежал за ней, будто через косяк, ведь нельзя допустить, чтобы кто-то другой взял мои грибы, а то обидно будет. А мы, гопы, не любим обиды, особенно, когда наркоту дело касается.
Принялся я, значит, готовиться к сасному празднику. Развожу грибы, смотрю, как они запиваются водичкой, и уже представляю, как я буду сидеть на площади и читать комиксы, ни о чем не думая. Такое ощущение, что весь мир, кроме меня, перевернулся с ног на голову. Ну да ладно, это для гопника только плюс, а не минус.
Как только грибы готовы, я их палю, и вот я уже в месте, где стало всем похуй на правила и запреты. Там, на площади, я оказался не один – еще пара гопников была, да и местные пацаны с конями там тусовались. А я в своем стиле – сидел на одной из скамеек, красноглазый и блаженный, с комиксами на коленях.
| Комикс |
Описание |
| Супергерои против пришельцев |
Этот комикс был как раз то, что мне надо было – битвы супергероев с космическими существами прямо на страницах. Я смотрел на них и думал, что сам бы встал на их сторону и дал бы пришельцам по сасной мордасине. |
| Полицейские из будущего |
Немного ниже полицейских, но тоже охуенный выбор. Я представлял себя в роли полицейского будущего, да еще и гопника, который ловит наркоманов и отсасывает от них победу. Мечты, когда обдолбан, становились реальностью. |
| Бункер 13 |
И тут я попал в абсолютно новый мир – постапокалиптическую вселенную, где самые крутые бойцы выживают. Не мог не улыбнуться, представив, как я становлюсь главным в Бункере 13 и командую всеми, как гопник в охуенном наряде. |
То, что я увидел на площади, оставалось только для меня – никто другой не мог понять, как гопник-наркоман может сидеть с комиксами и наслаждаться ими. Но мне похуй на мнение окружающих, я и так привык, что всех людей попеременно бесит или они мне.
Так я и сидел, перелистывал страницы и впитывал все, что было на них – цвета, эмоции персонажей, силу их воли. Забыл про свои головняки, забыл про обычную жизнь, забыл, что гопник – это не лучшее, что я мог себе придумать. Все вокруг меня казалось ярким, как магия нариков, только без химии, а с грибами.
И вот, когда я насмотрелся на комиксы до дыр в глазах, меня все-таки тронул звук копыт – кони пацанов подошли ко мне. "Типа, братан, ты здесь давно?" – спрашивает меня один из них. Я, естественно, похуй, ведь когда ты стонешь от сасности комиксов, все остальное – дело пятой графы.
"Не, братишка, только прибыл" – отвечаю я, безбашенно улыбаясь. А они, в свою очередь, отвечают: "Пиздуй или конишься!" Ну я, понятное дело, выбираю пиздить, потому что мне неохота кониться прямо сейчас, когда такие сасные комиксы!
Итак, я рассказал тебе свою историю о том, как я купил псилоцибиновые грибы и читал комиксы на площади. Теперь, братишка, ты тоже знаешь, как это было, и можешь почувствовать то, что я чувствовал. Но помни, наркота – не всегда хорошо, иногда она может запилить тебе так, что от нее будет нереально отвыкнуть.